Фотовиставка репортажної фотографії «Ціна свободи»

Українські фотографи розповідають про війну в Україні

24.02.2024 року о 13:00 в Міжнародному культурному центрі “UNION” відбулася презентація фотопроєкту “Ціна свободи”, який присвячений двом рокам повномасштабного військового вторгнення РФ в Україну.

П’ять одеських фотографів та фотографка зі Львова у своєму проєкті розповідають про те, що переживає мирне населення України, яке  перебуває на відстані від лінії бойових дій та як війна впливає на повсякденне життя українців.

Організатори фотопроєкту:

Юрій Бершадський
Олександр Воропаєв aka foto still

Куратор експозиції — Майя Макєєва

Автори фотопроєкту:

Юрій Бершадський (Одеса)
Олександр Воропаєв aka foto still (Одеса)
Майя Макєєва (Одеса)
В’ячеслав Онищенко (Одеса)
Олександр Гіманов (Одеса)
Катерина Москалюк (Львів)

Учасники українсько-швейцарського фотопроєкту «Український фотощоденник» — Олександр Магула, Микола Тимченко, Сергій Коровайний, Адріана Довга, Іван Страхов, Марія Горшкова, Ольга Ковальова, Ірина Семко.

Юрій Бершадський

Народився в Одесі у 1971 році

Почав ґрунтовно займатися фотографією з 2001 року.

Професійну діяльність у фотографії з 2009 року.
Закінчив базовий курс Нью-Йоркського Інституту Фотографії.
Учасник і призер регіональних та міжнародних фотоконкурсів.
Автор персональних виставок в Одесі, Києві, Запоріжжі, Виройоки (Финляндия), Кливленді (USA)

Автор та ведучий фотокурсу «Вчимося разом» в Одесі

Олександр Воропаєв aka foto still

Народився в Одесі у 1974 році

Член організацій:
— Національної спілки фотохудожників України (НСФХУ);

— Національної спілки журналістів України;
— Одеської обласної фотографічної асоціації (ОФА);
— Одеський фотоклуб «Фотон-2»

Автор і учасник фотопроєктів, українських та міжнародних фотосалонів конкурсів та фото виставок.

Майя Макєєва

Фотографка, дослідниця та лекторка з історії фотографії, кураторка міжнародного документального фотопроєкту «Український фотощоденник» в Україні.

Організаторка фотопоказів в Одесі, Кракові та Барселоні. 

Співпрацює з швейцарським прес-агенством IMAGOpress.

Учасниця українських та міжнародних фотоконкурсів.

В’ячеслав Онищенко

Народився в Одесі у 1988 році

Фріланс-фотограф, працює у жанрах репортажної та вуличної фотографії.

Член Спілки журналістів України з 2020 року. 

Учасник багатьох українських та міжнародних виставок. 

Співпрацює з SOPA images, Global images Ukraine та IMAGOpress.

Олександр Гіманов

Народився в Одесі у 1982 році

Фотокореспондент видання Думська.net. 

Співпрацює з інформаційними та фотоагентствами УНІАН та Agence France-Presse.

Катерина Москалюк

Українська документальна фотографка та журналістка зі Львова.

Закінчила школу журналістики в Українському католицькому університеті.

Співпрацює з Ukrainers, Забороною, Медіа Великих Історій, UNICEF Ukraine.

Детальніше про фотопроєкт “Ціна свободи”

24 лютого 2022 року війна прийшла в кожний український дім. Наш світ розділився на до і після 24 лютого. З цієї дати радикально змінилися багато принципів і уявлення, цінності та слова, а фраза «ціна свободи» набула цілком фізичних змістових відтінків. Кожен з нас тепер щось жертвує для того, щоб жити в вільному світі, і з кожним днем війни ця ціна стає все вищою. І навіть на відстані сотень кілометрів від лінії фронту мирне населення відчуває на собі важкість воєнного часу.

Звичайно ж, найвищою ціною є життя людей, життя наших захисників, які стримують ворога, і життя мирних громадян, які гинуть від обстрілів щодня, це зруйновані та згорілі міста та інфраструктура вздовж лінії фронту. Саме про це намагаються розповісти військові журналісти в першу чергу. Наша мета — показати умови життя в тилу, далеко від лінії зіткнення, показати з якими складнощами зіштовхується мирне населення, як змінюється наше життєвий простір та побут в умовах війни.

Концепція фотопроєкту

В експозиції представлено декілька  колажів присвячених змінам у сферах життя та діяльності, чим сплачує за нашу свободу кожний, хто залишився в країні, а саме: втрати близьких, руйнування будинків, загублене дитинство, втрати тварин, зміни у культурної спадщини, аграрної промисловості, освітнього процесу, енергетичної інфраструктури, звичного міського краєвиду та узбережжя, руйнування бізнесу.

Втрата близьких: найвища ціна за нашу свободу та незалежність – це людське життя, а коли ми втрачаємо наших близьких, ціна стає нечуваною. В Україні, мабуть, не залишилося жодної родини, в якій не було б загиблих родичів чи друзів у цій війні.

Загублене дитинство: раніше діти грали у війну, тепер діти живуть війною. Іграшки змінилися на справжню зброю, танки перестали бути атракціонами, а замість куренів на морі тепер бомбосховища.

Руйнування будинків: багато мешканців України внаслідок окупаційних дій чи численних обстрілів втратили свій будинок. Однак зруйнований будинок можна відбудувати заново, а відчуття будинку може бути втрачено назавжди.

Втрата тварин: ми відповідаємо за тих, кого приручили, але коли ти бачиш стільки знедолених тварин, мимоволі запитуєш себе: чому повинні страждати невинні тварини в бійні, яку влаштували люди?

Пошкодження культурної спадщини: культура безпосередньо пов’язана з історією, позбавляючись нашої культурної спадщини, яка збиралася століттями, ми забуваємо історію нашого народу. Ґрунтуючись на сумному досвіді окупованих територій, ми вже бачили як ворог виробляє підміну понять і нав’язує українському народу чужу історію.

Порушення освітнього процесу: нині існує аксіома, що чим вищий рівень освіти в країні, тим краще розвивається її економіка, нижче безробіття в країні. Втративши якісний освітній процес населення втрачає складові, що призведе до руйнування держави зсередини.

Руйнування енергетичної інфраструктури: кожен із нас настільки звик до того, що в кожному будинку є світло, газ, вода, опалення, інтернет, що навіть планові ремонтні роботи, внаслідок яких відбудеться тимчасове відключення однієї з цих складових, викликають дискомфорт. Що тоді можна сказати про тривалі блекаути внаслідок ворожих обстрілів? Якість життя падає, рух життя сповільнюється, а страх темряви пробирає до глибини душі.

Руйнування та складнощі у роботі аграрного сектору: донедавна Україна була багатою аграрною країною, завдяки своєму розташуванню, клімату, родючим землям і, звичайно ж, працьовитим українцям. Але про який розвиток аграрної галузі може йтися, якщо поля заміновані, Каховську ГЕС зруйновано, багато територій, які славилися своєю родючістю, окуповані, а землероби гинуть на фронті?

Зміна звичного міського пейзажу: кожен мешканець країни має своє улюблене місце відпочинку та натхнення. Після 24.02.2022 року екстер’єри міст різко змінилися: на дорогах з’явилися протитанкові їжаки, габіони, заклеєні малярною стрічкою або скотчем вікна, оголошення з адресами бомбосховищ на стінах домівок та асфальті. Змінилися й звичайні графіті на вулицях. Але з часом до нової атрибутики звикаєш, складніше звикнути, якщо твоя улюблена вулиця зруйнована.

Втрата бізнесу: малий та середній бізнес підтримують українську економіку, яка, своєю чергою, допомагає бійцям на фронті продовжувати боротися за нашу свободу. Втративши бізнес, ми ризикуємо втратити свободу та безліч життів у тилу.

Забруднення пляжів: неможливо уявити південь України без Чорного та Азовського морів. До війни, щорічно, з усієї країни приїжджало безліч людей відпочивати в курортні міста, поки в одну мить море не виявилося недоступним в наслідку мінування та потрапляння у воду та на пляжі шкідливих речовин. У мешканців міст, розташованих на березі моря заміновані та спустошені пляжі особливо викликають особливу депресію.

Складнощі з роботою. Малий та середній бізнес дуже чутливі до будь-яких змін, це значна частина економіки країни та робочі місця та засоби для існування багатьох людей. У разі війни ведення бізнесу стає проблематичним, інколи ж просто неможливим. В Одесі мінна небезпека та відсутність туристів призвели до того, що багато видів бізнесу пов’язані з туризмом змушені були закритися або сильно обмежити свою роботу. Така ситуація не лише у сфері відпочинку.

Фотопроєкт «Наодинці» — це історії жінок з різних куточків України, які назавжди втратили своїх коханих. Ці жінки різного віку, професій, життєвих поглядів, бачать різні міста за вікном спальні, але їх об’єднує одне велике горе, як і тисячі інших жінок з різних куточків України.

Дружини військових — мужні жінки, на чиї плечі лягають безліч обов’язків, які вони раніше ділили з партнерами. Тисячі наших захисників не повернуться додому, а їхні кохані залишаються наодинці.

Проєкт про те, що жодна людина, яка переживає біль втрати, не має залишатися самотньою.

Проєкт реалізований платформою пам’яті Меморіал за підтримки Warchive.

Головний Партнер фотопроєкту — ГО “Пісочниця”

В експозиції окрема увага приділена мобілізації населення у перші тижні війни для допомоги місту та фронту. Пісочниця стала одним із знакових місць в Одесі, куди приходило багато одеситів, щоб допомогти заготівлі мішків із піском для захисту міста. 24 лютого рівно 2 роки з моменту утворення БФ «Пісочниця», яке й досі займається гуманітарними потребами цивільного населення та допомогою військовим.

Мерч фотопроєкту

Під час відкриття фотовиставки відбудеться презентація — листівок, поштових конвертів, Власної марки, присвячених цьому фотопроєкту та другої річниці створення ГО «Пісочниця»

Замовити — листівки, поштові конверти, марки та подарунковий блок з шести марок (Мерч), присвячені фотопроєкту «Ціна свободи», можливо за посиланням

Частину коштів, отриманих від продажу мерчу, планується спрямувати на діяльність благодійного фонду ГО «Пісочниця Одеси», який опікується дітьми, що перебувають у психіатричній лікарні Одеси, також дітям з окупованих територій, які наразі проживають у місті.

«За ці кошти у нас буде можливість привітати дітей зі святом весни — 8 березня. Частину плануємо пустити на оздоровлення діток, якими опікуємося»,

— голова Благодійного фонду ГО «Пісочниця Одеси» Марина Василюк

ЗМІ про фотопроєкт

Публікації в ЗМІ про фотопроєкт «Ціна свободи».

Деловая Одесса, Думская.нет, Культурометр, Одесский курьер, О Море, Ivasi News, Офіційний сайт міста Одеси, Голос України, Одеське життя.

Окрім ЗМІ, анонси фотопроєкту та репортажі з відкриття єкспозиції опублікували більше сорока Телеграм каналів та facebook сторінок.

Друзі та партнери фотопроєкту

“Український фотощоденник” 

Агенція регіонального розвитку Одеської області

Одеська обласна організація НСФХУ

Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів України

Одеська фотографічна асоціація (ОФА) 

Фотоклуб “Фотон-2”  

Магазин “Папарацци” 

Ukraine Media Center  

Інформаційний партнер фотопроєкту — Деловая Одесса

Сторінка фотопроєкту у facebook